Захист суб’єктивного права на землю

0
402

Стаття 13 Конституції України передбачає, що держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання.
Речово-правові способи захисту прав на землю безпосередньо спрямовані на захист суб’єктивного права власності на землю чи права землекористування осіб, які на момент порушення права не перебувають у зобов’язальних відносинах з порушником.
До цих способів захисту земельних прав належать:
– визнання прав на земельну ділянку;
– відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав;
– витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння;
– вимога власника земельної ділянки або землекористувача усунути порушення у здійсненні їхніх прав, які не пов’язані з позбавленням володіння земельною ділянкою, та ін.
Зобов’язально-правові способи захисту мають на меті захист прав суб’єкта як учасника зобов’язальних відносин. До таких способів захисту належать:
– відшкодування збитків…;
– повернення власникові земельної ділянки, наданої у користування за договором оренди, та деякі інші.
Спеціальні способи захисту земельних прав стосуються особливих випадків порушення прав власників земельних ділянок і землекористувачів. Вони зумовлені особливим колом уповноважених чи зобов’язаних осіб і надзвичайними обставинами. Це такі способи захисту:
– визнання угоди щодо земельної ділянки недійсною;
– визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які порушують права власників земельних ділянок
Земельним законом передбачено можливість застосування й інших способів захисту прав на землю. Іншими способами захисту прав на землю можуть виступати:
– захист права спільної власності на землю;
– захист інтересів власників землі і землекористувачів у надзвичайних ситуаціях;
– захист права власності чи користування землею осіб, оголошених безвісно відсутніми або померлими, тощо.

Начальник Відділу
Держземагентства
у м. Павлограді Дніпропетровської області Стєкольников Г.М.

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ВАШ КОММЕНТАРИЙ