Вони пішли у вічність, захищаючи людство

1
102

З кожним роком їх серед нас стає все менше… З кожним роком від отриманих доз радіоактивного випромінювання йдуть з життя наші герої – ліквідатори Чорнобильської катастрофи, наслідки якої навіть важко уявити, якби не вони, ліквідатори…

600 тисяч громадян ще тієї, великої і єдиної держави, своїми тілами, здоров’ям та, навіть, життям стали на захист всього живого на Землі від невидимого, а тому – ще страшнішого ворога – радіації, будуючи споруду укриття над 4-м, аварійним блоком ЧАЕС…
В останніх числах листопада того ж, 1986 року, будівництво саркофагу було завершено. Світ зітхнув з полегшенням.Вони пішли у вічність, захищаючи людство

Але якою ціною була досягнута ця велична звитяга – до цієї пори широкому загалу невідомо. Це знають тільки самі ліквідатори, мужності й героїзму яких вже 32 роки вклоняється світ і буде вклонятися вічно…
Долям ліквідаторів, що повернулися після тяжких і вкрай небезпечних місяців праці в «зоні відчуження», не позаздрить ніхто. Постійні хвороби, як наслідки опромінення, турбують постійно. На відміну від держави, яка не дуже переймається тим, чим і як живуть зараз ліквідатори. Добре, що місцеві влади, депутати переймаються їхніми щоденними проблемами, постійно надаючи допомогу як громадським організаціям чорнобильців, так і окремим ліквідаторам.

Народний депутат України Артур Мартовицкий – один з самих небайдужих до повсякденного життя наших героїв – ліквідаторів з усіх народних обранців. Постійне спілкування з членами громадських організацій для обговорення й вирішення їхніх нагальних проблем, надання матеріальної допомоги як з метою підтримання діяльності всієї організації, так і підтримки багатьох ліквідаторів особисто, участь в організованих ними заходах. Крім того, Артур Мартовицкий, разом з іншими народними обранцями, звернувся до Конституційного суду з вимогою відновлення раніше встановлених державою пільг для ліквідаторів Чорнобильської аварії, що, за рішенням Вищої судової інстанції країни було зроблено.
14 грудня, в День ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, по всій Україні і відбуваються Мітинги Пам’яті по загиблим під час ліквідації аварії й померлих пізніше від отриманих доз радіаційного опромінення ліквідаторів. Такі заходи відбулися й у містах Західного Донбасу за участю міських голів, депутатів міськрад, представників підприємств, закладів, керівників ДСНС, громадських організацій, школярів, студентів і мешканців міст. Під час заходу присутні, вшановуючи пам’ять загиблих і померлих наших земляків – ліквідаторів, поклали букети квітів до підніжжя Меморіалів, споруджених на їхню честь, вклонилися їх мужності й героїзму впродовж Хвилини Мовчання…

Пам’ять про подвиг наших героїв – ліквідаторів Чорнобильської аварії повинна жити вічно в душах і серцях нинішнього й усіх прийдешніх поколінь, як нагадування про мужність, самопожертву тих, хто врятував життя на землі, як застереження від нових подібних катастроф…

1 КОММЕНТАРИЙ

  1. Непонятно однако, как “свит вздохнул с облегчениемв лытопади 1986 года”, а мой тесть был там ликвидатором в 1989 году, и через полтора года его не стало. Вечная ему память. Настоящий был РУССКИЙ МУЖИК, не то что нынешнее шобло скавчащих.

ОСТАВЬТЕ ВАШ КОММЕНТАРИЙ