У мирний час можна мріяти про зменшення викиду парникових газів, припинення використання дров і вугілля та перехід на «зелену» енергетику. Але відволікатися на подібні мрії під час війни принаймні нерозумно.
І скликати різні конференції, вдаючись на них колективним мріям про декарбонізацію та трансформацію вугільних регіонів до 2030 року, – точно несвоєчасно, тому що створення нових підприємств, до закінчення війни в Україні, взагалі неможливо. А відкриття бджільницьких ферм або міні-фабрик з виготовлення пляжних парасольок у вугільних регіонах, справедливою трансформацією можуть назвати тільки діти.
Тим не менш, сьогодні на 14-му місяці кровопролитної війни, після того, як ми з енергогенераторами пережили, зиму через методичні удари окупантів по об’єктах енергетичної інфраструктури, раптом відновилися розмови про справедливу трансформацію вугільних регіонів:
«Місто Павлоград, ще до початку повномасштабної військової агресії російської федерації 24 лютого 2022 року, як одне з шахтарських міст, залучилося до активної роботи над справедливою трансформацією вугільних регіонів і зараз продовжує роботу у даному напрямку у проєкти Плану відновлення України.
7-8 квітня у Києві, – як повідомляє відділ економічного розвитку Павлоградського виконкому , – відбулася установча офлайн-зустріч створеної Робочої групи шахтарських громад України за напрямком поствоєнного відновлення, в якій взяли участь представники міста Павлограда.
У ході зустрічі розпочато процес налагодження взаємодії з новоствореним Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке, у свою чергу, буде координувати напрямок розробки Планів відновлення громад, що потерпіли від російської агресії.
Вважаємо, що активна участь у даному та подальших заходах у складі Робочої групи дасть поштовх та ресурси для нашої громади у напрямку поствоєнного відновлення, а саме залучення інвестицій на диверсифікацію економіки, впровадження енергозберігаючих та енергоефективних заходів, розвиток ветеранського простору та психо-соціального відновлення ВПО та учасників бойових дій».
Невже нам знову розповідатимуть про індустріальні парки або про сонячні батареї? Невже ми знову міркуватимемо про скорочення викидів метану на 30% за 10 років? Невже хтось сьогодні всерйоз говоритиме про програму з поступової відмови від використання вугілля на період до 2030 року?
І хто під час війни в Україні наважиться закрити навіть збиткові шахти?
Довідка: В Україні ТЕС і ТЕЦ сумарно виробляють 30-35% всієї електроенергії
