Проблеми сьогодення. Виїзди громадян України з рідної країни в небуття начебто за кращим життям.

8
272

Відсутність достатньої кількості сучасних робочих місць, низька купівельна спроможність та падіння рівня життя працюючого населення генерують зростання міграційного відпливу працюючого населення.

Протягом останніх років трудова міграція за кордон набула в Україні масового поширення. З одного боку, вона є результатом скорочення кількості робочих місць та поглиблення соціально-економічних негараздів перехідного періоду, формою самоорганізації громадян та пошуку ними шляхів виживання, а з іншого – помітним чинником впливу на соціально-економічну ситуацію в країні, рівень бідності та розшарування населення.

Саме тому питання створення умов для повернення трудових мігрантів є надзвичайно актуальним для України, і це стало основною темою для обговорення під час засідання круглого столу «Роль трудових мігрантів в економічному розвитку України та умови їхньої реінтеграції».

Захід відбувся на початку 2019 року під егідою Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування в агенції Укрінформ за участі представників Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців та представників Федерації профспілок України та Міністерства закордонних справ.

Як зазначили учасники заходу, в Україні зберігається ставлення до трудових мігрантів, як до людей, які виїхали кудись і про них можна забути. Більш того, їм часто дорікають в зраді батьківщини, а також у тому, що вони залишили сім’ї, дітей, рідні місця і вирушили на заробітки. Особливої уваги потребує той факт, що кількість від’їжджаючих на роботу за кордон людей суттєво збільшується щороку. Кількість українців, які бажають поїхати на заробітки до Росії, зменшилася у чотири рази та становить 6%.

Про це заявив керівник соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович: “Майже три чверті з тих, хто були за кордоном протягом останніх п’яти років, хотіли б поїхати знову на заробітки. Не зупиняють людей ні проблеми, з якими вони стикаються, ні,  можливо, менші заробітки. Але змінюється вектор, куди б хотіли їхати: якщо в Росії працювали близько чверті опитаних нами респондентів, то зараз в Росію готові їхати лише 6%. Тобто, падіння у понад 4 рази. Натомість, люди б хотіли працювати у Німеччині та Польщі, інших країнах ЄС”.

Згідно з даними групи “Рейтинг”, до цього часу 36% опитаних виїжджали на роботу у Польщу, на другому місці Росія (25%), по 5% працювали у Чехії та Німеччині, 3% – в Італії, решта – в інших країнах, переважно, Західної Європи. Майже 30% респондентів відмовились відповідати на це запитання.

“Близько третини, точніше 29% не сказали, куди ж вони їздять на заробітки. Люди бояться цієї теми. Можливо якихось державних органів, які могли б цю тему моніторити”, – зазначив Антипович.

Майже кожен другий трудовий мігрант займається або будівництвом, або ремонтом. Близько 23% працюють на сільськогосподарських роботах, ще 10% на роботах по дому, по 3% мали досвід роботи в IT, догляді за дітьми, ресторанному бізнесі (кухарі, офіціанти, прибирання).

Згідно з опитуванням, третина українців працювали за кордоном офіційно, дві третини — не офіційно, що приводило до потрапляння трудових мігрантів в поле зору правоохоронних структур Російської Федерації. В подальшому, зазначена категорія громадян могла використовуватись спеціальними службами Російської Федерації при ведені гібридної війни проти України. При цьому, кожен п’ятий стикався з фактами шахрайства при оформленні офіційних документів для працевлаштування за кордоном, ще третина – з фактами невідповідності умов, вказаних при працевлаштуванні, і тих умов, які були при приїзді на місце праці.

Поряд з зазначеним, траплялись випадки, коли громадяни України здійснювали виїзди за допомогою нелегальних пасажирських перевізників, за що у майбутньому зустрічались з проблемами на кордоні або зупинками транспортних засобів правоохоронними органами, тому як вони здійснюють пасажирські перевезення без дозвільних документів. Натомість, пасажирам зазначених транспортних засобів доводилось шукати інші шляхи виїзду за кордон.

Так, на думку представників Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємцівта представників Федерації профспілок України та Міністерства закордонних справ посилення саме трудової міграції до Російської Федерації та створення механізмів впливу на економічну та політичну складову через підконтрольну «армію» трудових заробітчан, які в свою чергу замотивовані шляхом прийняття «присяги» Російської Федерації громадянами України, створюють реальні загрози державній безпеці.

І це величезна проблема – українці є незахищені у сфері працевлаштування за кордоном.

«Проблема трудової міграції набула такої сили, що наразі профспілками обговорюються можливості забезпечення захисту українців, які працюють за кордоном та збереження їх членства у професійних спілках.

Учасники заходу дійшли згоди, що необхідно привертати увагу суспільства до цієї гострої проблеми, а представники профспілок додатково зауважили, що єдиним способом заохочення трудових мігрантів до повернення на батьківщину є подолання системних кризових явищ в економічному та суспільному житті нашої держави, які й стають основною причиною трудової міграції.

Уряд, бізнес та інститути громадянського суспільства мають спільно працювати над тим, щоб забезпечити в Україні європейський рівень життя, гідні заробітні плати, достатню кількість сучасних та безпечних робочих місць, прості та чесні умови ведення бізнесу.

8 КОММЕНТАРИИ

  1. Згідно з опитуванням, третина українців працювали за кордоном офіційно, дві третини — не офіційно, що приводило до потрапляння трудових мігрантів в поле зору правоохоронних структур Російської Федерації. В подальшому, зазначена категорія громадян могла використовуватись спеціальними службами Російської Федерації при ведені гібридної війни проти України. При цьому, кожен п’ятий стикався з фактами шахрайства при оформленні офіційних документів для працевлаштування за кордоном, ще третина – з фактами невідповідності умов, вказаних при працевлаштуванні, і тих умов, які були при приїзді на місце праці.
    Бегемот п…..ця пускать ты мастер. Рассказал бы как в хваленной эвропе, работодатели заробитчан ставят в позу лошади пьющей воду. Как унижаются “свободолюбивые” украинцы перед панами, какие существуют штрафы за допущенный брак в работе, как по 14 часов шесть раз в неделю пашут, еще и на сверхурочные часы идут, как живут по 10-15 чел. в комнате и питаются мивиной, что бы экономия была. Хероям сала!

    • О чем скулишь пэрэсичный? О супер тяжелой жизни “заробитчан”? Мой сосед, шахтэр-пэнсыонэр, имел 18000 грн. в месяц(пенсия +регресс) решил рвонуть в “ненавистную Эуропу” на заработки, где его жена уж 2 года “мучается”. А по большому счету, вас пэрэсичных, никто насильно за рога туда не тащит. Свобода выбора однако. Это не при тупых коммуняках, когда работать заставляли насильно из под палки.

      • лохъъ,
        Баснеписец Иван Андреевич Крылов, нервно курит в сторонке, от твоих басней : – Мой сосед, шахтэр-пэнсыонэр, имел 18 000 грн. в месяц(пенсия +регресс) решил рвонуть в “ненавистную Эуропу” на заработки, где его жена уж 2 года “мучается”.
        Ты такое в бане не рассказывай, а то тазиками закидают!

        • Особо тупому, оторванному от реалий поясняю:есть еще другой сосед, тоже шахтэр, пенсион по травме, доход в месяц около 22000 грн. никуда не собирается, скулит летом постоянно на лавочке что на такие деньги прожить невозможно. В ответ “бабушки” ему задают вопрос:”Это ты на жизнь жалуешься, или хвастаешься?”. Ты наверное шахтэров на картинке видело и то по телевизиру?

  2. Если люди едут туда работать и терпят, значит для них оно того стоит. И ещё это значит, что у нас условия не лучше, раз при всем описанном назад не хотят возвращаться и работать здесь. И ещё, почти все, кто побывал заграницей, по приезде впадают в депрессию и рвутся обратно. Потому что видели, как живут люди там, и как здесь.

    • Ох как Вы правы. Но у нашего народа еще до сих пор менталитет Совдэпии не выветрился. Я остатки “капитализьма” увидел еще в конце 70-х, когда моя любимая страна посылала меня туда в “командировки”. По возвращении домой, начал речи вести о том, что не совсем у нас все прекрасно и по заветам Владимира Ильича, от капиталистов мы должны брать все самое лучшее. На что мне истинные представители Савецького Народа, в лице рабочего класса ответили:”Куда ты лезешь. В г..не родился, в г..не и помрешь”. Но меня такой постулат не устраивал и поэтому я начал строить “капитализьм” в отдельно взятой Савецькой семье.

  3. АнонимКа тоже верно. Наши вояки еще, когда освобождали Европу и Берлин заметили большую разницу между Германией и совком.

ОСТАВЬТЕ ВАШ КОММЕНТАРИЙ