Україна – для всіх українців єдина!

0
109

Події останніх років, що сталися в нашій державі, особливо – військові дії на Сході, змусили багатьох українців залишити свої рідні домівки в зонах боїв у Донецькій і Луганській областях, окупованому Криму та, в пошуках мирного неба над головою, безпеки для свого життя, своїх дітей, рідних і близьких людей, виїхати туди, де немає загрози та постійних обстрілів з гармат, «Градів», мінометів і кулеметів, де не треба ховатися від куль, мін і снарядів в підвалах і бомбосховищах, тобто – за волею долі були вимушені шукати притулку в містах і селах подалі від військових дій та окупації. Ці люди отримали статус «вимушених переселенців».

Але всі, хто виїхав з тимчасово окупованих територій і почав своє нове життя (а таких – біля 1,5 мільйони осіб), залишаються громадянами України, з усіма обов’язками, правами і гарантіями, прописаними в Основному Законі держави – Конституції, згідно Положенням якої мають право отримувати зароблену в Україні пенсію, субсидії, брати особисту участь у виборчих процесах всіх рівнів.

Українська влада розробила кілька програм допомоги «вимушеним переселенцям» у працевлаштуванні, нарахуванні пенсій, субсидій, компенсування витрат на переїзд, медичне обслуговування, але, в багатьох випадках, ці програми «на місцях» не діють або частково, або зовсім. Зокрема, це стосується нарахування (особливо – по пільговому стажу за списком № 1) й виплат пенсій, надання субсидій, що достатньо обмежено різними доповненнями, розпорядженнями й наказами. А ще – «вимушені переселенці», в багатьох випадках, позбавлені свого законного права волевиявлення під час виборчих процесів. З якою метою це «зроблено» можна лише здогадуватися. Але ж, згідно Конституції, ніхто з громадян України, що досягли 18-річного віку, не може бути позбавлений такого права! І ніякі аргументи тут не діють!

З метою захисту своїх конституційних прав і гарантій, наданих державою, українці, які вимушено покинули свої рідні домівки, створюють свої громадські організації, звертаються до Президента, Уряду, Верховної Ради з вимогами поновити в повній мірі їхні конституційні права, організують акції протестів проти свавілля чиновників. Але тільки за допомоги представників законодавчої й виконавчої влад такі загальнодержавні питання можна вирішити.

Одним з таких людей, небайдужих до долі «вимушених переселенців», є народний депутат України Артур Мартовицький. Під час роботи на виборчому окрузі, зустрічами з мешканцями регіону, регулярних особистих прийомів громадян Артур Володимирович неодмінно цікавиться життям людей, що переїхали жити й працювати в Павлоград, Тернівку, Першотравенськ, села Павлоградського району, їхніми проблемами. А потім, в рамках своїх законних повноважень, допомогти вирішити нагальні для них питання, виступаючи з трибуни Верховної Ради, надсилаючи свої депутатські звернення й запити на адресу керівників вищих органів влади України, обласних, міських і районних адміністрацій.

Разом з групою колег – народних обранців – Артур Мартовицкий боровся за право голосування «вимушених переселенців» під час виборів всіх рівнів в державі, його виступи 05 і 19 жовтня цього року стосувались питань надання субсидій, нарахування й своєчасної виплати пенсій людям, що вимушено змінили місце проживання. І такі дії – суттєва підтримка людей, створених ними громадських організацій, які не з власної волі, залишилися без рідних домівок, а ще й, подекуди, обмежуються в своїх конституційних правах.

Наталя Іванівна Уставицька, активна, талановита й творча людина, разом із своєю сім’єю мешкає в м. Павлоград з червня 2014 року. Працює в культурній сфері міста, приймає участь в багатьох міських урочистостях. А наряду з цим є головою правління міського Благодійного фонду «Турбота» та членом Всеукраїнської спілки «Альянс Переселенців», які переймаються людьми, долі яких понівечені подіями на Сході України та в Криму. Наталія Уставицька добре знайома з народним депутатом України Артуром Мартовицьким, уважно стежить за його діяльністю в Верховній раді, а особливо за тими ініціативами народного депутата, які безпосередньо стосуються переселенців виконанню державних програм стосовно відновлення, у повній мірі, їх конституційних прав на територіях, де вони мешкають зараз.

«Відповідно до чинного законодавства України підставою для віднесення виборця до виборчої дільниці є його виборча адреса. Законопроект №6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян» забезпечить право громадян голосувати за дійсним місцем проживання. Внутрішньо переміщенні особи, які живуть на новому місці по 2-3 роки, й досі не мають права голосу, сплачуючи податки в бюджет приймаючої громади. Позбавлення внутрішньо переміщених осіб права голосу дискримінує їх за ознаками місця проживання та належності до ВПО і суперечить стандартам міжнародного права, Конституції, законам України. Державні діячі та народні обранці, як Артур Мартовицький, мають усі можливості для вирішення цього питання. Люди обирають, вони вірять, що одного разу прийде до влади той, хто без лукавства почне виконувати свої передвиборчі обіцянки. Переселенцям таких обіцянок не давали… ми впали як сніг на голову тим, кого виборці регіонів вже обрали представляти їх інтереси у вищих гілках влади, тому наші проблемні питання досі висять у повітрі не вирішеними.

Артур Мартовицький піднімає болючі питання стосовно захисту прав ВПО, тих, що гарантує Конституція України. Віримо, що він зможе знайти однодумців серед народних обранців, і найближчим часом 1 500 млн. громадян України отримають змогу долучатися до виборчих процесів на місцях.

Також ми сподіваємося, що припиниться ганебна практика стосовно припинення виплат пенсій переселенцям з інвалідністю та людям пенсійного віку. Артур Володимирович також наголошував на цьому питанні під час пленарних засідань. Тож ми від щирого серця сподіваємося на те, що однодумці знайдуться, законопроекти будуть підтримані і сотні тисяч громадян, що зазнали страшного горя внаслідок військових подій, зможуть повернути свої Конституційні права стосовно пенсійного забезпечення та права голосу на місцевих виборах», – відзначає Наталя Уставицька.

Україна для всіх українців – єдина, тому й відношення держави до кожного свого громадянина повинне бути належним і гідним. А це досягається тільки спільними зусиллями всього суспільства, представників громад у різних гілках влади, безперечного виконання вимог і положень Законів і Конституції України як громадянами, так і всіма представниками владних структур держави.

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ВАШ КОММЕНТАРИЙ