Радіоактивні джерела довкола нас. Обізнаність – понад усе

0
353
Знак РБ на ДІВ

У страху очі великі?

Коли в Росії  на військовому  морському полігоні  в Архангельській  області  стався ядерний інцидент,  в соцмережах  України  активно  запанікували. Дехто навіть  скаржився на   симптоми  променевої хвороби. Хоча ДСНС та Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки оперативно провели дослідження  ситуації і  запевнили: паніка  безпідставна. Перевищень  природного фону не виявлено. Повітряні маси від місця вибуху пішли в інший  бік і до України не дісталися. Однак ні фахове дослідження, ні знімки  метеосупутників обивателів не заспокоїли. Вони ще якийсь час переказували чутки, ділилися   фейками   на кшталт « сумашедша  радіація у нас випала,  на пів пальця», а потім  все  забулося.  Хоча, насправді, говорити є про що.  І не про міфічну радіацію, а цілком реальну. Поруч з нами тисячі і тисячі техногенних джерел із вмістом радіоактивних  компонентів  про які люди просто не знають.  В рамках підготовки проекту «Крок до безпеки», який триває у  нашій області,  Київський міжнародний інститут соціології, на замовлення Чорнобильського інституту досліджень та розвитку, провів  серед жителів Дніпропетровщини опитування з приводу  обізнаності  щодо джерел іонізуючого випромінювання. Результати виявилися неоднозначними. Абсолютна більшість опитаних (99%) знають що радіоактивне випромінювання небезпечне  для здоров’я та життя людини. Але  20 % мають  помилкові уявлення про те, що може бути джерелом радіаційного випромінювання. Називають  телевізори, мікрохвилівки, телефони, вежі зв»язку, люмінесцентні лампи і навіть батарейки.

 

Радіоактивні джерела довкола нас. Обізнаність  -  понад усе
ДІВ у гаражі

 Згодиться?

Після Чорнобильської катастрофи радіофобія в українців   закарбована  у  підсвідомості. Тому будь-яка згадка про радіаційну аварію, навіть на іншому кінці світу,  провокує    нервозність. При цьому,  громадяни продовжують наражатися на  куди більшу небезпеку,  безвідповідально  контактуючи  із джерелами іонізуючого  випромінення, які самі ж і притягнули.

Віктор Свідерський, директор Дніпропетровського державного міжобласного спецкомбінату ДСП   « Об»єднання Радон» розповідає: «У нас був факт вилучення радіоактивних матеріалів на  межі  Дніпра та Кам`янського, де знаходиться хвостосховище. Це закрита територія із забрудненими металевими відходами  з Придніпровського хімічного заводу.  Люди  розкопували  могильники і тягли знайдене до себе у двір. Звісно, рівень забруднення ніхто не перевіряв. І все це  лежало роками, метал обмивався дощами,  забруднена вода стікала в землю. Коли це виявили, довелося прибрати близько 800 кг ґрунту.»

Цей випадок – крапля у морі. За даними Держатомрегулювання  на відповідальному зберіганні  у ДСП « Об»єднання Радон» в  Дніпропетровській області знаходиться понад 700  метрів кубічних твердих та рідких радіоактивних відходів та ще понад 220 тисяч одиниць відпрацьованих закритих джерел іонізуючого випромінення ( ДІВ) , які  зберігаються у біозахисті чи сховищах колодязного типу. Ці цифри просто свідчать про поширеність   ядерних технологій навколо нас. А от кількість втрачених, загублених чи викрадених джерел –   достеменно не відома! При цьому  обізнаність людей про ДІВ  залишається вкрай незадовільною. Згідно опитування, на яке посилались вище,  33% жителів Дніпропетровщини не знають, або не впевнені в тому що таке джерело іонізуючого випромінювання. 29% Не знають як виглядає знак  радіаційної небезпеки.  

Насправді, джерело іонізуючого випромінювання (ДІВ) — предмет чи пристрій із  вмістом радіоактивних елементів, який створює або  здатен створювати іонізуюче випромінювання.  Їх застосовують у різних сферах промисловості, сільського господарства, науки та медицини. Слабка  обізнаність громадян призводить до  того,  що  радіоактивні  пристрої  тримають у дворах,  будинках  чи гаражах  роками.  Щоб  громадяни  усвідомлювали небезпеку та  знали як діяти, зіштовхнувшись з  нею, Чорнобильським інститутом досліджень і розвиту  саме й реалізовується проект «Крок до безпеки»

Радіоактивні джерела довкола нас. Обізнаність  -  понад усеНаслідки впливу техногенного випромінювання на здоров’я

Завідувачка обласним Центром радіаційної безпеки та медичної радіології обласної клінічної лікарні ім. І.І.Мечникова, доктор медичних наук, професор Фаїна Кулікова розповідає: «Поняття «іонізуюче випромінювання» об’єднує різні за своєю природою  типи випромінювання.   І в нього є  одна властивість: іонізувати і руйнувати біологічні  структури.  Внаслідок тривалого  контакту   з радіацією, яка перевищує  природні показники, може розвинутись  променева  катаракта, злоякісні пухлини  і багато інших патологічних процесів в організмі людини.  Найбільш чутливі до  техногенної радіації діти та підлітки. В молодому організмі  процеси ділення клітин  та обміну  речовин вищі, ніж у дорослих чи літніх людей.»

Яскравий приклад згубності високих доз опромінення – ліквідатори. В нашій області  їх  лишилось 6,5 тисяч. Ще 10 років тому було  7,3 тисячі.  Жодного здорового. Всі на таблетках. Ці люди живуть поруч. Чиїсь діди, батьки, родичі, сусіди.

Але варто розуміти, що повністю уникнути впливу радіації неможливо. Радіоактивне випромінювання присутнє у природі, його  дає  сонце, корисні копалини, мінерали. Ми піддаємось   помірному  впливу під час  медичних процедур (того ж рентгену), чи під  час  трансатлантичних перельотів. Тому  боятися варто  саме несанкціонованого поводження із радіоактивними  предметами чи пристроями.  Їх  можна ідентифікувати  за знаком радіаційної небезпеки, яким обов»язково маркуються пристрої. Та  на Дніпропетровщині 29% людей не знають, як  той знак виглядає!

Відповідальність за володіння ДІВ

Саме через  відсутність знань і усвідомлення  небезпеки, котру становлять ДІВ,  люди продовжують тримати їх у себе.  Хоча, з точки зору здорового глузду чи можливостей застосування –  такі пристрої абсолютно непридатні для використання у  приватному господарстві.   Речниця  обласного управління Поліції Ганна Стерчевська  пояснює, що «….Незаконне зберігання, використання чи спроба збуту радіоактивних матеріалів – це кримінальний злочин. 265 стаття Кримінального кодексу України передбачає  позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.  Але  2016-го  року  до цього закону  внесено  зміни, згідно з якими особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо   добровільно здала  радіоактивні матеріали органам влади.» Але про це, згідно з опитуванням, знає лише  23 % мешканців області. Це означає, що більшість просто боїться не те що здавати ДІВ, а й говорити про них.

Погодьтеся, дивний вибір: боятися здати,  й не  розуміти, що живеш на пороховій, чи то пак, радіаційній діжці, яка, рано чи пізно –  рвоне і забере найцінніше : здоров»я чи  життя.

 

 

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ВАШ КОММЕНТАРИЙ