Депутаты Павлоградского горсовета Игорь Зинько и Анна Третьяк обратились к городскому голове Павлограда Анатолию Вершине, с предложением создать депутатскую комиссию по рассмотрению соблюдения Закона Украины «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», во время проведения мероприятий, посвященных “Дню пограничника”.
В обращение , в частности, сказано:
“28 травня павлоградські ветерани-прикордонники урочисто відзначили встановлене ще за СРСР свято – “День пограничника”. Під звуки духового оркестру вони пройшли взагалі без української державної символіки, без єдиного державного прапора України вулицею Центральною до пам’ятника Жозефу Котіну на розі з вулицею Дніпровською і урочисто відкрили «пограничний стовп» шляхом спотворення українських символів (діючого прикордонного стовпа України щляхом відтворення на двох його сторонах символіки СРСР та кольорів діючого на даний час прикордонного стовпа Російської Федерації). За задумом організаторів, надалі тут має стояти пам’ятник прикордоникам. Новий знак розфарбований у жовто-блакитний та зелено-червоний кольори (кольори часів Радянського Союзу і сучасної Російської Федерації , за однією відмінністю – на радянських у якості герба були вінки з серпом і молотом, на нинішніх російських – двоголові орли). Встановлення «стовпа» викликало неоднозначну реакцію у павлоградців. Одні, як Юрій Малімонов, розцінили цей факт, як спробу гібридного реваншу промосковських сил і подав звернення у поліцію. Інші, серед яких є й ветерани АТО, закликали своїх із зрозумінням поставитись до десятилітніх традицій. Отож такі провокативні дії неоднозначно сприймаються в суспільстві. А громадського обговорення для встановлення пам`ятника не проведено.
Чому ідеологічна диверсія проти України під назвою «День пограничника» прокотилася по Україні і на жаль у нас в м. Павлоград і на ще більший жаль за підтримки діючого на даний час народного депутата України Мартовицького А.В. і Павлоградського міськвиконкому?
Декілька прикладів, що свідчать про скоєння злочину по всій Україні і те, що влада бездіяла:
Монастирищенська, Черкаської області відсвяткувала «День пограничника», який був запроваджений «Декретом Раднаркому 28 травня 1918 г. для охорони РФСР». На той час Україна вже була проголошеною незалежною від Росії країною 22 січня 1918р.
м. Київ, парк «Перемоги», 28.05.18, 09.00
Ветеранська організація «Спілка Кордон», що очолена А.Бойко влаштувала в громадському місці незрозуміле свято «100 річчя прикордонних військ»
Якої країни? Зрозуміло, що ПВ СРСР.
Безперешкодно розповсюджувалась заборонена в Україні символіка.
м. Слов’янськ, 28 травня 2018, Соборна площа
Безперешкодно проведено «Фестиваль Кордон», на якому відкрито декларувалося, що він присвячений до ПВ КДБ СРСР. Саме акцент на КДБ, робив Віктор Виниченко, міський депутат під час своєї промови.
Депутат Виниченко зокрема зауважив, що «пограничники стояли на страже рубежей СССР…граница Российской империи проходила по Славянску» і т.п. На сцені не було жодного українського прапору, а ось заборонена символіка тоталітарної країни на видному місці.
У Запоріжжі прикордонники масово зібралися в міському парку із зухвалою демонстрацією радянських символів. Що обурює – до заходів залучилися діючі прикордонники Держприкордонслужби України, які теж тримали в руках заборонені символи тоталітарної епохи.
Можна і ще перечисляти факти порушення законів України у цей день. Порушників не тільки не затримано, але навпаки, що турбує – місцевою владою було створено всі необхідні умови провокаціям у вигляді надання дозволів на оренду державних будівель, санкціонування протиправних зборів в громадських місцях тощо.
Таким чином йде сприяння ідеології Росії – країни агресора, яка застосовує гасло «одна історія-один народ». Крім того неприпустимо встановлення символу радянсько-тоталітарної епохи в умовах війни, коли Росія демонструє наміри перемістити свої кордони в глиб території України.
І це не зважаючи на дію підписаного Указу Президента України про призначення Дня прикордонника на 30 квітня і його неодноразові висловлювання позиції про недопущення заходів відзначення дат радянської історії.
…Все це вказує що святкування «Дня пограничника» 28 травня в м. Павлоград – це ніяка ініціатива і ноу- хау громадських організацій прикордонників нашого міста а привнесене у місто силами, явно не дружніми до України і її Незалежності . Це добре організована, профінансована з серйозною ідеологічною підготовкою свідома реальна провокація на конфлікт жителів у м. Павлоград. На жаль більшість прикордонників присутніх на цьому заході навіть і не помітили як їх бажання відсвяткувати згадку про минулу службу перевели в прославляння символів держави якої вже давно не має і держави яка зараз воює з нами. Можна навести і думку газети «Бегемот»:
“…Нет, серпа и молота, в окружении колосьев вы на нем не увидите, но по окраске можно узнать советский столб, какие когда-то стояли на границах СССР. То, что обратная половина столба раскрашена в желто-голубыми полосами – значения не имеет.
Целая рота ветеранов пограничников, хоть сегодня, готова выступить на охрану границы. Только границу какого государства им придется защищать? На фасад пограничного столба, обращенный в сторону соседнего государства, по правилам, крепится герб страны, и проставляется номер данного пограничного столба. Где соседнее государство, если пограничный столб стоит в Павлограде?
Как, сворачивающим головы водителям и бойцам ВСУ, которые едут в зону ООС, объяснить, что никакая граница СССР через Павлоград, не проходит? Как объяснить молодежи, что 100-летний юбилей к пограничным войскам Украины никакого отношения не имеет? Как обозначить, что это столб сувенирный?
Юбилей имеет отношение только к мужчинам, которые охраняли границы огромного государства. Но Украина – это другая страна. Пограничникам Украины, как и всем нам, пока что, гордится нечем, – огромная часть государственной границы не контролируется, огромная часть территории Украины, – под контролем агрессора.
Граница у Украины одна. Менять ее никому не позволено. И сувенирные пограничные столбики ставить, где попало, нельзя. С границей не шутят…”
Для тих хто вважає, що це просто іграшки надаємо деякі юридичні роз’яснення про можливі наслідки протиправних дій.
Статтею 39 Конституції України громадянам гарантується право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Але при цьому ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» заборонено виготовлення, поширення та публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі, у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів. За вищевказані правопорушення статтею 436-1 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої. Якщо ж ці дії були вчинені представником влади або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, то вони караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із конфіскацією майна або без такої.
Також довожу до Вас звернення Начальника Генерального штабу –Головнокомандувача Збройними Силами України, генерала армії України 28.06.2018 р. Муженка В.М. про підписання Наказу Генерального штабу, який чітко регламентує виконання командирами (начальниками) всіх рівнів управління Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки”. Це підтвердження правильності нашого курсу.
1. Українське військо має власні військово-історичні традиції і дії Росії ніяким чином на нас не впливають.
2. Своїми рішеннями росіяни продовжують свою давню традицію – красти чужу історію та славу.
3. Це маркування території та озвучування претензій на землі інших народів, до яких Росія немає ніякого відношення.
4. Це чіткий сигнал нам і світу, що агресор не збирається зупинятись на Донбасі та Кримі. Він також спрямований на мобілізацію проросійських сил на території України.
5. Традиції сучасної російської армії – це дивна суміш російсько-імперських і радянських міфів.
Для Збройних Сил України усвідомленням цього став 2014-й, коли кожний з нас зробив свій вибір.
На підставі вищевикладеного,
Просимо Вас:
1. Створити між фракційну депутатську комісію по розгляду порушень Закону України У «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» під час проведення заходів з “Дня пограничника” 28 травня в м. Павлоград з залученням представників громадських організацій, в тому числі громадських організацій – ініціаторів проведення заходів до “Дня пограничника”.
2. Притягнути до відповідальності осіб, які порушили Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» надаючи дозволи на проведення заходів до “Дня пограничника” 28 травня в м. Павлоград, відкриття пам’ятників без попереднього громадського обговорення.
3. Створити при міськвиконкомі групу з вивчення і впровадження в практику Указу Президента України – призначити День прикордонника на 30 квітня.
4. На депутатському семінарі просимо виступити з інформаційним повідомленням щодо виконання даного звернення начальника відділу культури Павлоградської міської ради — Селіну Вікторію Миколаївну.
Про результати розгляду цього звернення прошу повідомити мене у строки, визначені ч.2 ст.13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Игорь Зинько чётко следит за соблюдением законов диктатора Порошенко. Но он не хочет видеть, что сам является носителем символики СССР. Он закончил медицинский институт в годы Советского Союза и получил диплом с гербом СССР. И везде им козыряет. Почему он об этом не говорит?
Придрался к Дню пограничника. А когда он отмечает Новый Год? 1 января, в день, который узаконил российский царь Пётр и хорошо отмечали в годы СССР. Почему этот “патриот” продолжает традиции “тоталитарного” режима?
С Игорем Зинько не обсуждали установку памятника пограничников. А с Игорем Зинько обсуждали установку памянальной доски погибших павлоградцев на гражданской войне 2014 – 2018 г.г., устроенную порошенковскими прихвостнями против своего народа? Почему ты этот вопрос не поднимаешь?
Пограничники заслужили право традиционно отмечать свой праздник с свой день. Они охраняли твой покой, когда ты с годы СССР рос, учился в институте, отдыхал на берегах Днепра, наслаждаясь пивком на “Канатке”. Теперь они тебе не нужны и ты всячески “борешься” с их заслуженным праздником. Где твоя человеческая нравственность? В заголовке “патриотического” депутатского мандата. Но не забывай, что вся политическая риторика на Украине меняется с приходом к власти новых политических сил. Ты и тогда резко поменяешь свою политическую ориентацию ради депутатской ксивы? Да. С нравственностью у наших депутатов не всё так гладко. К этому надо привыкать. Ведь мы живём на Украине. Жалко это сознавать.
“Гражданская вайна” 2014-2018 р.р.? Що тут можу сказати, йолоп ви пане, і це я дуже м’яко висловилась… Якщо треба, можу допомогти на власні очі побачить ту “гражданскую вайну”!!! Тільки боюсь що там і залишу вас!!!
клас
А почему этот патриотичный депутат не видит на знамени батальона “Азов”, которым иногда размахивают в Павлограде, знака фашизма “SS”? Почему он не видит,как на мирные митинги и шествия выходят наши патриоты с оружием АК? Это же запрещено законом Украины. О, да. Он у нас лор. А зрение его личное и общества – это не его профиль.
Хорошо, что эти депутаты не трогают праздник День Шахтёра. А ведь он был ознаменован в совдепии. В этот день наши шахтёры ходят по городу с заслуженными орденами и медалями СССР, на которых просматривается и серп и молот, и советская звезда. Почему они их не трогают?
Игорь Зинько получает от шахтёров не малые деньги во время ежегодного медицинского осмотра и помогает шахтёрам не бесплатно в оформлении регресов. В этом весь его патриотизм.
Да и поменять дату этому замечательному празднику украинские патриоты разных мастей не могут, так как за время их “незалежности” государственный сектор угольной промышленности не развивается благодаря своим рекордам, а деградирует. Нет того задора стахановского движения, который поддерживался долгие годы ненавистными коммуняками.
Тихо шифером шурша, крыша едет неспеша