Стародавні кургани, що тисячоліття простояли до нашого часу, заважають сучасникам обробляти землю. Стародавній курган – це перешкода для хлібороба. А перешкоди заведено усувати. І, мабуть, усунуть. Тим більше, що за розорювання курганів нікого не карають.
Наприклад. на території Вербківської сільської громади, с.Морозівське, Павлоградського району, знаходяться пам`ятки археології з наземними ознаками, які повинні перебувати у державній власності і охороняються законом, а саме: могильник курганний, охоронний № 7301-Дп, та 6 курганів у його складі: курган, охоронний № 7301/1 – радіус – 17,5 м, висота – 1 м, площа – 0,2356 га, курган, охоронний № 7301/2 – радіус – 15 м, висота – 0,5 м, площа – 0,1943 га, курган охоронний № 7301/3 радіус – 15 м, висота – 0,5 м, площа – 0,1943 га, курган, охоронний № 7301/4 радіус – 15 м, висота – 0,5 м, площа – 0,1852 га, курган, охоронний № 7301/5- радіус – 7,5 м, висота – 0,3 м, площа – 0,0746 га, курган, охоронний № 7301/6 радіус – 22,5 м, висота – 1,2 м, площа – 0,3298 га, наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2017 р. Та яки занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятки археології за категорією місцевого значення.
Про це повідомляється в матеріалах суду.
Зазначений могильник курганний відноситься до археологічних об`єктів культурної спадщини, знаходиться в охоронній зоні та не підлягають розорюванню.
В ході досудового розслідування встановлено, що зазначені земельні ділянки, на підставі усної домовленості між свідком, який являється чоловіком власниці земельної ділянки іншими родичами свідка, який є власником земельної ділянки а також свідком, яка є власницею земельної ділянки , з січня місяця 2021 року передані у користування обвинуваченому, який почав користуватися та обробляти вказані земельні ділянки.
10 квітня 2024 року представниками виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, як власників земельних ділянок , було попереджено про недопущення розорювання курганів. Вказані попередження, власниками вказаних земельних ділянок, були передані орендарю обвинуваченому.
В кінці вересня місяця 2024 року обвинувачений використовуючи сільськогосподарську техніку, здійснював обробіток, а саме: збір врожаю соняшника на землях сільськогосподарського призначення та, не зважаючи на попередження посадових осіб виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області та особи орендодавця протиправно, в порушення вимог ст. ст. 23, 32, 43 Закону України «Про охорону культурної спадщини», самовільно зайняв земельні ділянки, шляхом подрібнення поверхневого шару ґрунту, на межах яких розташовані об`єкти археології – могильник курганний, охоронний № 7301-Дп, та 6 курганів у його складі: в результаті чого частково пошкодив та зруйнував межі вказаного об`єкту культурної спадщини разом із охоронною зоною.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки відповідно до ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження, оскільки інкриміноване порушення щодо зайняття земельної ділянки було усунуто, в скоєному щиро кається.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином.
Суд постановив:
Звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.197-1 КК України на підставі ст.48 КК України у зв`язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
